22 Травня 2018
Позапланові податкові перевірки

Чи не кожен третій, або навіть другий, бізнес в Україні, зіткнувся сьогодні з проблемою призначення/проведення позапланової податкової перевірки за минулі періоди на підставі ухвали слідчого судді. Про нюанси прийняття та подальшого оскарження такої ухвали в статті для  видання “Юридична практика” розповів асоційований партнер Lavrynovych & Partners Law Firm  Артур Кіян.

up_18-19-11_13

18 Травня 2018
«Оскаржив рішення АМКУ: + 1 до карми»

Юрист Lavrynovych & Partners Law Firm Катерина Петрушина проаналізувала статистику оскаржень рішень АМКУ  в статті для “Юридична газета”.

«Оскаржив рішення АМКУ: + 1 до карми»

І знов АМКУ не підпадає під дію мораторію

23.02.2018 набрала чинності Постанова КМУ № 1104 «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої Антимонопольний комітет України (надалі – АМКУ) в черговий раз виключено з-під дії мораторію на проведення планових перевірок.

Враховуючи таку тенденцію, актуальною залишається тема щодо особливостей оскарження рішень АМКУ та відповідної судової практики з цього питання.

Статистика розгляду справ

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, з початку 2017 року по теперішній час у судах першої інстанції розглянуто приблизно 200 справ за участю АМКУ, із них приблизно 50 рішень на користь суб’єктів господарювання, при цьому частка з них вже скасована в апеляційній чи касаційній інстанції.

Відповідно ж до звіту АМКУ, із виявлених у 2017 році порушень, кількість яких склала 2435, АМКУ виніс рішення про застосування відповідальності у 1151 випадках, інші порушення були припинені шляхом надання АМКУ рекомендацій суб’єктам господарювання.

2017 рік став рекордним за всі роки діяльності перевіряючого органу в частині сплати порушниками законодавства про захист економічної конкуренції штрафів та пені, розмір яких становив 340,6 млн. грн. Як відзначає сам АМКУ, лише 3,1% рішень, які оскаржують суб’єкти господарювання, суд визнав недійсними повністю або частково.

Тобто, можна дійти висновку, що у разі звернення суб’єкта господарювання до суду із позовними вимогами про скасування рішення АМКУ, у великій кількості справ суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Нижче наведені приклади визнання рішень АМКУ правомірними:

– суб’єкт господарювання не виконав у повному обсязі розпорядження АМКУ щодо надання інформації стосовно господарської діяльності (постанова ВГСУ від 12.12.2017 по справі № 925/224/17);

– суб’єкт господарювання поширював недостовірну інформацію, про що АМКУ (як встановив суд) прийнято обґрунтоване рішення про визнання дій суб’єкта такими, що вводять в оману, та накладення штрафу (постанова ВГСУ від 12.12.2017 по справі № 910/4577/17);

– антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання (постанова ВГСУ від 18.07.2017 по справі № 910/18926/16);

– АМКУ повноважний на витребування інформації: «направлення вимоги про надання інформації є способом одержання необхідної інформації для виконання покладених Законом України «Про Антимонопольний комітет України» на органи АМКУ завдань і обов’язків» (постанова ВС від 27.03.2018 по справі № 922/2274/17) та інші.

Як уникнути помилок

Перш за все звертаємо увагу, що законодавець встановив чіткий строк для оскарження рішення органів АМКУ – 2 місяці без можливості його відновлення (ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

З аналізу судової практики вбачається, що виключень у суду немає, а пропуск зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог (наприклад, рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 по справі № 927/1097/17).

Крім того, господарським судом не можуть братися до уваги доводи суб’єкта господарювання, щодо якого прийнято рішення АМКУ, з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення 2-х місячного строку (п. 21 постанови Пленуму ВГСУ № 15 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»).

Тобто пропуск встановленого терміну унеможливлює звернення до суду суб’єкта господарювання та робить безпідставними його заперечення, якщо останній виступає у якості відповідача по справі про стягнення на користь АМКУ штрафу та пені.

На що слід звернути увагу

У такий короткий термін для оскарження рішення АМКУ необхідно чітко та обґрунтовано формулювати свою правову позицію.

Підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМКУ передбачені ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Однак, все ж таки, під час підготовки позовної заяви слід приймати до уваги наявну актуальну судову практику щодо скасування рішень АМКУ.

Однією із найважливіших підстав є відсутність належних доказів при винесенні АМКУ відповідного рішення про порушення конкурентного законодавства.

Наприклад, рішенням Господарського суду Одеської області від 13.10.2017 по справі № 916/1815/17, яке було залишене в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2018, суд визнав недійсним та скасував рішення АМКУ. Суд зазначив, що в рішенні територіального відділення АМКУ «не зазначені докази обмеження конкуренції, внаслідок дій (бездіяльності) суб’єкта господарювання, або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, не досліджено в такому рішенні динаміку цін… співвідношення дій (бездіяльності) суб’єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку».

Наразі, дану справу призначено до розгляду у Верховному Суді на травень місяць, тому чекаємо позицію з цього приводу.

У постанові ВГСУ від 14.12.2017 по справі № 910/6373/17 суд задовольнив позовні вимоги про визнання недійсним рішення про накладення штрафу у розмірі 17 958 891 грн. Суд касаційної інстанції зазначив, що в оскаржуваному рішенні АМКУ не визначив часових меж ринку, не дослідив попит та пропозиції, їх співвідношення, зміни державного регулювання цінової політики, структури та стабільності діяльності з розподілу електричної енергії.

Верховний Суд у постанові від 04.04.2018 по справі № 904/7548/16 також висловився щодо обов’язку АМКУ наводити у рішенні наслідки порушень суб’єктом господарювання законодавства про конкуренцію: «суди не врахували того, що у вирішенні відповідних спорів суди не повинні перебирати на себе непритаманні судам функції органів Антимонопольного комітету України, зокрема, самостійно доводити замість відповідного органу можливість настання негативних наслідків для конкуренції внаслідок вчинення юридичною особою певних дій. Саме на АМКУ покладено обов’язок навести відповідні докази у своєму рішенні, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків АМКУ, викладених у Рішенні АМК. Водночас, в оспорюваному Рішенні АМК такі докази не наведені».

Підставою для скасування рішення АМКУ про накладення штрафу та пені є також визнання у судовому порядку вимоги АМКУ щодо надання інформації неправомірною, скасування АМКУ рішення його територіального відділення та інше.

Наприклад, рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 по справі № 917/426/16: АМКУ «своїм рішенням встановив, що відповідачем не вчинялися дії, які є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, тому у відповідача відсутній обов’язок щодо сплати штрафу, а як наслідок – відсутні і правові підстави для нарахування пені за несплату вказаного штрафу».

Висновки та рекомендації

Аналіз судової практики наводить до висновку, що позитивне судове рішення залежить не лише від відсутності в діях суб’єкта господарювання порушень конкурентного законодавства, а й належного та своєчасного захисту останнім своїх прав. При цьому, у разі подачі позовної заяви до суду, суб’єкт господарювання повинен бути готовим йти до суду апеляційної та касаційної інстанції, оскільки АМКУ ніколи не зупиняються у разі програшу в першій інстанції.

Відтак, при звернення до суду із позовною заявою щодо оскарження рішення АМКУ, необхідно: ретельно ознайомитись із викладеними в оскаржуваному рішенні доводами та доказами, розробити стратегію та сформувати правову позицію, проаналізувати судову практику, яка стосується аналогічної ситуації, і найважливіше – не пропустити строк для оскарження цього рішення до суду.

Пам’ятайте, доказування порушення суб’єктом господарювання конкурентного законодавства покладено саме на АМКУ.

 

16 Травня 2018
Денис Овчаров в ефірі телеканалу “Київ”

Сьогодні в ранковому ефірі програми «Школа права» на Телеканал “Київ” партнер практики захисту бізнесу Lavrynovych & Partners Law Firm Денис Овчаров​ розповів про права людини при затриманні та відповідальність правоохоронних органів за незаконні дії у процесі затримання.

 

5 Квітня 2018
Перспективи положень щодо non-compete та non-solicitation agreements

Юрист Lavrynovych & Partners Law Firm Анатолій Рибачок  прокоментував виданню “Юридична практика” перспективи та наслідки імплементації в чинне трудове законодавство України положень щодо non-compete та non-solicitation agreements.

“Необхідно розуміти, що поява норми про non-compete agreements в законодавстві буде суперечити чинній Конституції України, яка гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає (ст. 43). Практично ідентичне положення міститься і в проекті нового Трудового кодексу України (ст. 20). Це означає, що така умова, фактично, не може застосовуватись на практиці і буде порушувати права працівника.

У той же час, поява норми про non-solicitation в новому Трудовому кодексі може істотно посилити відповідальність несумлінного співробітника. З одного боку, це більше захистить інтереси роботодавців, а з іншого, знизить рівень конкуренції між компаніями на ринку. Важливо пам’ятати, що чинне законодавство України та судова практика вже передбачає відповідальність такого співробітника на підставі загальних положень про відшкодування шкоди.

Підводячи підсумок, слід зазначити, що наше законодавство не готове до впровадження жодного з цих двох інститутів. У той же час, їх імплементація істотно вдосконалила б правила ведення бізнесу в Україні та створила б правові основи захисту порушених прав роботодавців від їх недобросовісних співробітників.”

10 Січня 2018
Lavrynovych & Partners Law Firm допомогли іноземному інвестору

За сприяння юристів Lavrynovych & Partners Law Firm іноземний інвестор, нідерландська компанія FTNT Trade and Investment N.V., оперативно ліквідувала в добровільному порядку свою дочірню компанію в Україні – ТОВ «ФТНТ Україна».

Юристи надавали комплексний юридичний супровід на всіх етапах ліквідаційної процедури, включаючи представництво інтересів перед державними реєстраторами, податковими органами, банками та архівними установами.

Роботу над проектом здійснював Юрист Lavrynovych & Partners Law Firm Вадим Авдєєв під керівництвом Асоційованого партнера Дмитра Савчука.